I. Основні поняття:
а) санітарне очищення територій населених місць (санітарне
очищення) – комплекс планувальних, організаційних, санітарно-технічних та господарських заходів щодо збирання, зберігання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення побутових відходів, включаючи небезпечні відходи у їх складі, що утворилися в населених місцях, а також прибирання об’єктів благоустрою з метою запобігання шкідливому впливу факторів середовища життєдіяльності на життя і здоров’я людини та майбутніх поколінь.
б) схема санітарного очищення – документ, у якому містяться графічні та текстові матеріали щодо черговості здійснення заходів та обсягів робіт з санітарного очищення, систем і методів збирання, зберігання, перевезення, оброблення (перероблення), утилізації, видалення, знешкодження і захоронення побутових відходів, включаючи небезпечні відходи у їх складі, необхідної кількості сміттєвозів, механізмів, устаткування та інвентарю, доцільності проектування, будівництва, реконструкції чи розширення об’єктів поводження з відходами, їх основні параметри і розміщення, орієнтовані капіталовкладення на будівництво і придбання технічних засобів.
в) управління відходами – збирання, перевезення, оброблення (включаючи відновлення та видалення), нагляд за такими операціями і подальший контроль, догляд за об’єктами видалення відходів після їх закриття, а також діяльність брокерів та дилерів.
II. Схема санітарного очищення: стан відображення в законодавстві, стратегіях, політиці та планах дій на державному, регіональному та місцевому рівнях.
Необхідність розробки Схеми санітарного очищення населених пунктів передбачаються стратегічними документами (стратегіями, планами, програмами тощо) на державному та регіональному рівнях.
В Україні базовим стратегічним документом державної екологічної політики загального характеру є Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2030 року, затверджені Законом України від 28.02.2019 р. № 2697-VIII., у яких зокрема визначено:
1) формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва;
2) забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України;
3) забезпечення інтеграції екологічної політики у процес ухвалення рішень щодо соціально-економічного розвитку України;
4) зниження екологічних ризиків із метою мінімізації їхнього впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення;
5) удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління;
З метою виконання Стратегії державної екологічної політики України на період до 2030 року у сфері поводження з відходами розроблена Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року (схвалена КМУ від 8 листопада 2017 року), яка визначає головні напрями державного регулювання у сфері поводження з відходами в найближчі десятиліття з урахуванням європейських підходів з питань управління відходами. Серед спеціальних заходів у Стратегії передбачено розвиток напряму компостування органічної складової побутових відходів, а саме встановлено, що: (а) у сфері побутових відходів має бути ухвалено нормативно-правові акти, спрямовані на запровадження компостування органічної складової побутових відходів у приватних домогосподарствах сільської місцевості, а також приміських районів міст; (б) у сфері відходів сільського господарства має здійснюватися стимулювання впровадження компостування відходів, що утворюються в невеликих сільських господарствах (у частині компостування відходів рослинного походження має здійснюватися зокрема: розроблення нормативних документів, які стосуються якості компосту і якості сировинних продуктів для компостування; розроблення та встановлення вимог до внесення компосту в ґрунт, у тому числі щодо здійснення контролю за якістю ґрунтів; у частині компостування відходів сільського господарства тваринного походження — стимулювання компостування відходів, що утворюються в невеликих сільських господарствах і сільських населених пунктах, шляхом поширення знань та відповідної інформації; розроблення вимог до якості компосту й сировинних продуктів для компостування; розроблення та встановлення вимог щодо внесення компосту в ґрунт, у тому числі щодо здійснення контролю за якістю ґрунтів; у частині перероблення тваринних екскрементів — організація збирання надлишків тваринних екскрементів у місцях їх утворення з перерозподілом у місця дефіциту добрив або на потужності з компостування та анаеробного зброджування; визначення механізму стимулювання використання тваринних екскрементів як сировини для компостування й анаеробного зброджування, де безпосереднє внесення в ґрунт не є можливим та / або допустимим.
Перелік конкретних суспільно-політичних, інституційних, організаційно-технічних, регуляторних, технологічних заходів визначені Національним планом управління відходами до 2030 року. У переліку яких визначене розроблення Регіональних планів управління відходами не пізніше ніж через 2 роки після схвалення Національна стратегія управління відходами в Україні до 2030 року, тобто станом на 8 листопада 2020 року мали б бути розроблені Плани усіх регіонів України. Але, не усі області на сьогодні мають Регіональних планів управління відходами, що є невиконанням вимог Національного плану управління відходами в Україні до 2030 року та Національної стратегія управління відходами в Україні до 2030 року. Наприклад, Регіональний план управління відходами до 2030 року по Одеській області не затверджений. Його розробка почалася лише у кінці липня 2020 року і на сьогодні постійно вносяться зміни до договору (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-05-28-007433-b)). що є невиконанням вимог Національного плану управління відходами в Україні до 2030 року, положення якого діють з 20 лютого 2019 року, та Національної стратегія управління відходами в Україні до 2030 року, що діє від 8 листопада 2017 року. А от Вінницька область була першою в Україні розробила та затвердила Регіональний план управління відходами, що є практичним посібником, в якому прийнято існуючу систему поводження з твердими побутовими відходами, використано зарубіжний та вітчизняний досвід, і, відповідно, запропоновано сценарії розвитку сфери поводження з ТПВ саме на місцевому рівні (http://www.vin.gov.ua).
Необхідність розробки Схеми санітарного очищення населених пунктів також передбачається й містобудівною документацією – Схемами планування територій окремих частин території України (районів, областей), генеральними планами населених пунктів тощо.
Наші працівники Суровая Олеся та Аксьонова (Лощініна) Катерина пройшли відповідну підготовку та є сертифікованими спеціалістами у напрямку післяпроектного моніторингу та управління відходами.
Суровая Олеся пройшла атестацію Міжнародної Німецької промислово-торгівельної палати ССА та за результатами курсу «Стратегія екологічного менеджменту (ССА)» та отримала свідоцтво.
Схему санітарного очищення Ми розробляємо разом зі Звітом про стратегічну екологічну оцінку, тобто Вам не потрібно перейматися та шукати додатково розробника, щоб довести проєкт до етапу погодження та затвердження. Під час консалтингу у здійсненні процедури стратегічної екологічної оцінки звіту про стратегічну екологічну оцінку до проєктів документів державного планування Ми отримували пропозиції від Міністерства довкілля України щодо включення питань зміни клімату та адаптації до неї. До таких адаптацій відносяться природоорієнтовані та екосистемні рішення.
Термін «природничі рішення» засновано у публікації «Жива планета». Звіт 2020. Рекомендації держслужбовцям вищих рангів від WWF International. 2020.
Такі рішення Ми відшукаємо та запропонуємо, як комплекс заходів, що спрямовані на вирішення завдань кліматичної адаптації, розвитку природно-заповідної справи та посилення екологічної безпеки території і населення, у складі Вашого проєкту.
Часті запитання: