Стаття розповідає про довгий шлях визнання ДБН Б.2.2-12:2019, відмінності між попередніми нормативами у сфері планування територій, основні доповнення та зміни, що відрізняють його від ДБН Б.2.2-12:2018 та ДБН 360-92**.
ДБН Б.2.2-12:2019 набирає чинності з 1 жовтня 2019 року. Норматив розроблено на заміну ДБН Б.2.2-12:2018, який став своєрідним котом Шредінгера в містобудуванні: то він діє, то ні.
Але з початку жовтня, ймовірно, цьому незрозумілому протистоянню двох чинних нормативів (ДБН 360-92** та ДБН Б.2.2-12:2018) настане кінець.
Майже рік тому, 27 жовтня минулого року, я виступила в лекторії Асоціації архітекторів Одеси з темою доповіді «Вихідний код ДБН Б.2.2-12:2018. Теорія і практика його застосування» в рамках осіннього архітектурного фестивалю «АРХІТЕКТОР-ПАН АБО ПРОПАВ». Доповідь мала лягти в основу статті, а викладені тези – стати основоположними при розробці документації з планування території. Але щось пішло не так, і ДБН 12:2018 не судилося стати основним плановим нормативом.
Коли я починала писати статтю, присвячену ефектно презентованому ДБН 12:2018, то й подумати не могла, що з введенням нових норм з’являться проблеми, здатні розділити архітектурну спільноту на два фронти та викликати відчуття хаосу у сфері просторового планування територій. Тому ідея написання статті як історичного нарису про непросте сходження нового ДБН Б.2.2-12:2019 виникла напередодні початку його дії. Враховуючи практику відвідування подібних заходів, орієнтованих на вузьконаправлену нормативну документацію, я дійшла висновку, що часом вони бувають нудними й тьмяними за форматом подачі інформації. Тому для доступного сприйняття спробую подати цю оглядову статтю в невимушеному форматі.
ДБН Б.2.2-12:2018 «Планування і забудова території» (далі – ДБН 12-2018), про який сьогодні піде мова, спричинив когнітивний дисонанс в архітектурній спільноті. Жодному нормативному документу не приділялося такої уваги. Архітектори, містобудівники, проєктувальники розділилися на 2 табори: тих, хто підтримує, і тих, хто відкидає нові норми.
Чому ж «вихідний код»? З 1 вересня попереднього року набув чинності норматив, прийнятий на заміну шести нормативних документів: ДБН 360-92**, ДБН Б.2.4-1-94, ДБН Б.2.3-3:95, ДБН Б.2.4-4-97, ДБН Б.1-2-95 та СНиП II-89-80, які діяли ще з часів «совка». Нормативний документ ДБН 360-92** діяв протягом 27 років, а інші – майже 20, а то й 40 років. Усі нинішні плани населених пунктів виконані за старими нормами. Зі зміною курсу України на європейський вектор сучасне суспільство змусило впроваджувати європейські норми безпеки та комфортного життя.
Розробляєте містобудівну документацію за новими нормами?
Команда «Базис» стежить за змінами ДБН і враховує їх у кожному проєкті — від генплану до детального плану території.
Повторюся: жодному нормативному документу не було приділено стільки уваги — тільки під час його розробки з ініціативи Мінрегіону було проведено понад 10 круглих столів з обговорення змін, на яких:
— приймалися публікації, пропозиції та зауваження від розробника ДП «Гіпроград»;
— вносилися зміни, але в них не були закладені європейські стандарти громадського середовища;
— неодноразово переносилися слухання через неузгодженість прийнятих змін.
Але навіть з огляду на всі проведені заходи, ДБН 12-2018, на жаль, не ідеальний, і вже 18 вересня 2018 року були прийняті перші поправки. Насправді змін і доповнень у ДБН 12-2018 багато, але хотілося б зупинитися саме на тих, які обговорюються найбільше: у п. 5.15 згаданого ДБН введено визначення червоних, блакитних, зелених, жовтих ліній, а також ліній регулювання забудови. Але більше ніде, крім цього пункту, зазначені поняття не зустрічаються. Немає розуміння — у якому виді містобудівної документації потрібно використовувати ту чи іншу лінію?!
Присутня на чергових громадських слуханнях норматива, я запропонувала внести ці уточнення до ДБН, але розробник відмовився вносити зміни, вказавши, що це можливо лише у вигляді роз’яснень. Запросивши вищезгадану інформацію у розробників норматива, відповідь я все ж отримала. Обговоримо докладніше кожен регламент і навіщо він потрібен.
Перша лінія, якій хотілося б приділити увагу, — це «червона» лінія. Поняття зустрічалося й раніше в попередніх нормативах, воно для містобудівника не нове. Виконання плану червоних ліній передбачається в місцевій системі координат, яка має зв’язок з УСК-2000. На великий жаль, у переліку графічних матеріалів генерального плану населеного пункту ДБН Б.1.1-15:2012 план червоних ліній відсутній. Зустрічається він лише в ДБН Б.1.1-22:2017, і то розробляється за окремим договором.
Наступне поняття — «зелені» лінії, що визначають межі озеленених територій, які мають певні функціональні та відповідні обмеження, згідно з ДБН 12-2018 — «обмеження щодо розміщення об’єктів у межах усіх озеленених територій загального користування, рекреаційних лісів і лісопарків (наявних та тих, що резервуються), об’єктів природно-заповідного фонду, зон охоронюваного ландшафту». Для всіх населених пунктів, а особливо для великих і найбільших міст, озеленені території яких постійно піддаються «захопленням» забудовниками та корумпованими чиновниками, «зелені лінії» мають важливе містобудівне значення. А впровадження поняття графічного визначення їхніх меж лише зміцнить їхню «вагу» при визначенні функціонального призначення суміжних територій.
«Блакитні» лінії — це обмеження щодо висотності забудови в історичних ареалах, згідно з ДБН 12-2018 називається зоною регулювання забудови — «забудована чи призначена під забудову територія за межами охоронної зони пам’яток культурної спадщини, що призначається для збереження домінуючої ролі пам’яток у композиції і пейзажі населеного пункту».
Наступні — «жовті» лінії. Це також не нове поняття. «Жовті лінії» передбачені у стандарті 2013 року щодо виконання розділу інженерно-технічних заходів на особливий період. Але він має гриф «для службового користування» і тому не є загальнодоступним.
Лінії регулювання забудови були передбачені ще в ЗУ «Про планування і забудову території» від 2000 року, який був замінений чинним «Про регулювання містобудівної діяльності».
Окремий розділ ДБН 12:2018 присвячений велодоріжкам і велосмугам, їхнім параметрам і варіаціям. Впровадження містобудівної документації розвиненої велоінфраструктури значно покращить стан благоустрою, планувальникам «відкриє двері» у нормативне поле з планування велоінфраструктури.
Отже, повертаючись до дисонансу: 30 серпня (за 2 дні до набуття чинності ДБН 12:2018) Мінрегіон отримує постанову адміністративного суду м. Києва, яка задовольняє позов ландшафтної компанії про зупинення дії наказу № 5/2018 Мінрегіону від 31.05.2018 року. «Реформа зазнала атаки!» — стверджував Геннадій Зубко — віцепрем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України в уряді Яценюка (2014—2016) та в уряді Гройсмана (2016-2019).
Але всупереч усьому, що відбувається, Мінрегіон видав роз’яснення: цікавий факт — юристи, на відміну від Мінрегіону, вважають, що нові норми діють де-факто. Така неясність у цій ситуації змушує сприймати ситуацію по-різному: одні прийняли ці зміни, а інші, користуючись «підвішеним станом справ», ігнорують їх, викликаючи бурхливу реакцію громадськості.
Наприклад: за два дні до набуття чинності ДБН 12-2018, на обласній архітектурно-містобудівній раді при Управлінні з питань містобудування та архітектури Одеської ОДА було розглянуто та схвалено «Детальний план території села Крижанівка Лиманського району (18 квартал)». Всупереч протестам, на самому засіданні і в процесі розгляду проєкту на громадських слуханнях, проєкт наступного дня було затверджено на сесії сільської ради.
Подібні ситуації відбуваються й на прибережних територіях Чорноморського узбережжя, де мешканці домоглися рішення суду про визнання незаконними рішень селищної ради про затвердження детальних планів територій, які не виконують вимог щодо збереження територій прибережних зон, і, відповідно, їх скасування.
Містобудівна документація, що потрапила у «вакуум» у період нововведень, підлягає коригуванню або приведенню у відповідність до нових нормативів, унаслідок чого зазнає серйозних змін.
Не обійшлося й без курйозів усередині архітектурного світу. Наприклад: управління з питань архітектури та містобудування при одній обласній державній адміністрації наполегливо рекомендує використовувати ДБН 12:2018 при розробці містобудівної документації, а під час розгляду її на засіданні архітектурно-містобудівної ради вимагають привести у відповідність до чинного нормативу, тобто до ДБН 360-92**. А одним із зауважень районного відділу з питань містобудування та архітектури були рекомендації відобразити всі регламенти, включно з «блакитними» та «жовтими» лініями, на проєктному плані генерального плану селища, яке не внесене до списку Історичних місць України, а розділи ІТМ розробляються за окремим завданням. На щастя, зауваження були усними.
Отже, ДБН 12:2019 значно вдосконалено порівняно з попереднім ДБН 2018:
— виправлено неточності та помилки;
— приведено у відповідність деякі норми, які повинні відповідати локальним нормативам усіх сфер, яких вони стосуються;
— доповнено вимогами чинного законодавства у природоохоронній сфері тощо.
ДБН 12:2019 визначено обмеження для електростанцій з використанням енергії сонця та вітру у вигляді санітарно-захисних зон — питання, яке постійно мало характер протистояння й неоднозначності. Приведено у відповідність норми щодо пожежно-рятувальних частин із вимогами ДСТУ 8767:2018 «Пожежно-рятувальні частини…», які дещо не відповідали попередньому ДБН 12:2018. Доповнено вимогами ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку». Достатньо реформовано розрахункові показники нормативної забезпеченості об’єктами громадського обслуговування населення, враховано й реформи децентралізації. Цілий розділ присвячено велосипедній інфраструктурі як альтернативі автомобільним поїздкам. Значних трансформацій зазнали ландшафтні та рекреаційні території — з’явилося поняття рекреаційного житла, визначено вимоги до нього. Щодо змін у селитебних територіях: внесено поправки, виправлено неточності.
Усе це тягне на окрему статтю й вимагає більш докладного викладу.
Мені б хотілося, щоб вихідний код ДБН 12:2018 став основою — базисом — для нового ДБН 12:2019, який узяв на себе всю процедурну хаотичність і, нарешті, привніс ясність для всіх причетних до сфери просторового планування територій, а також «знизив градус» у міркуваннях про дію того чи іншого норматива. Україна йде шляхом активного покриття територій плановою документацією європейського зразка, і прозорість у нормативному полі саме зараз так необхідна.
Примітка: за ДБН Б.2.2-12:2019 вже зафіксовано судові позови. Сподіваюся, вони не призведуть ні до чого серйозного.
Потрібна допомога з містобудівною документацією?
Розробимо ДПТ, генплан чи комплексний план з урахуванням чинних ДБН — швидко і з гарантією результату.